| Главная » Статьи » Мои статьи |
ЖИТТЄВИЙ ВИБІР СТАРШОКЛАСНИЦЬ ІННОВАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.
Вівчарик
Т.П. канд. психол. наук ЖИТТЄВИЙ ВИБІР СТАРШОКЛАСНИЦЬ ІННОВАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. Соціально-економічні трансформації, що
відбуваються в сучасному світі, зокрема, в Україні привели до переосмислення проблеми розвитку
і формування жіночої особистості та взаємопов¢язаних з нею проблем жіночого виховання та освіти. В усталеній системі освіти завдання
формування жіночої особистості (а втім, як і чоловічої) не тільки не
вирішуються, але й воно навіть не виноситься. До теперішнього часу, впродовж усієї історії жінка погоджувалась
на другорядні ролі, на замкнене та нерухоме життя, що перетворювало її на
інфантильну істоту. В кращому разі вона отримувала можливість не прямо на щось
впливати. Нова історична культура спочатку відмовилася від припису, що жінка повинна бути і буде тим, що вона являє собою
або являла за певних історичних умов. Відомий психоаналітик Е.Еріксон підкреслював, що жінка не більш “пасивна”, ніж чоловік просто тому, що найважливіша її біологічна функція
примушує її або дозволяє їй проявити активність відповідно до внутрішніх
процесів, що відбуваються з нею, або тому, що вона може бути наділена здатністю
до глибоко особистих, змістовних та інтенсивних переживань, або тому, що вона
іноді надає перевагу існуванню в захищеному колі, де може проявити свою
материнську любов (9). Пасивність жінки набуває патологічного
характеру лише тоді, коли вона стає надто інертною в жіночих сферах діяльності
та в прагненнях до надання цілісності своєї особистості. Коли йдеться про можливість сучасної
жінки та її майбутнє, все частіше мається на увазі її економічна та соціальна
незалежність, яку забезпечує професія. Якщо для заміжньої жінки заробітна
платня - лише додаткова підтримка, а для
жінки, котра “сама собі дає раду”, чоловіча допомога щось другорядне,
неосновне; то ні перша, ні друга не спроможні досягти повної незалежності лише
власними зусиллями (2). Жінка, яка економічно незалежна, все ж
не почувається у сферах моральній, соціальній, психологічній як чоловік. Прилучення її до обраної
професії, утвердження як фахівця залежить від загального контексту її життя та
не гарантує внутрішньої рівноваги. Той факт, що вона є жінкою, висуває сьогодні
перед автономною особистістю особливі проблеми. Цей конфлікт грунтовно
дослідила Сімона де Бовуар (2). Незалежна жінка сьогодні роздвоюється
між професійними зацікавленнями і покликанням статі, які вона ледве годна
врівноважити. Якщо навіть їй вдається досягти омріяної рівноваги, то тільки
ціною поступу, жертв і неймовірних зусиль, які вимагають від неї постійного
напруження. Моральна напруга, викликана надлишком
взятих на себе обов¢язків,
необхідність раз у раз відстоювати свої права, приводить до виснаження
фізичного й духовного. Праця сприятиме внутрішній рівновазі
лише за умов, коли суспільство надасть жінці відповідне місце. Оцінюючи професійні набутки жінки і,
виходячи з цього, передрікаючи її майбутнє, слід зважати на всю сукупність
обставин (жіночність і традиція), в яких жінка береться вибудовувати свою кар¢єру. Впродовж навчання, надто у перші, такі
важливі для майбутньої кар¢єри роки, жінка здебільшого немає можливості спробувати щастя: багатьох
збивають з ніг ще на старті. У віці між вісімнадцятьма та тридцятьма роками
конфлікти з оточенням бурхливо розвиваються, сягаючи найвищого напруження – це
час формування фахівця. Вона ще перебуває під впливом свого виховання, її
зусилля рідко знаходять підтримку, ще сповнена шани до традиційних цінностей,
погано узгоджує спадок свого минулого з інтересами свого ж таки майбутнього.
Інколи вона відкидає свою жіночність, втрачає багато часу і сил на виклик,
забаву, гнів. А проте частіше хоче утвердитися як жінка: кокетує, фліртує,
закохується. В кожному разі вона шукає, борсається, кидається у різні боки.
Перебуваючи в полоні своїх примарних клопотів, вона не має часу на головне,
занедбує працю, а відтак дістає од неї менше користі, маючи більшу спокусу
покинути розпочате. Ще один чинник, що особливо деморалізує
жінку, котра прагне утвердитися як незалежна особистість – це жіноче оточення.
Йдеться про її подруг, які належать до того самого соціального прошарку, що й
вона, мають ті самі стартові можливості, ті самі шанси, а проте живуть
паразитуючим життям. Заміжня або добре влаштована подруга –
постійний подразник і спокуса для сміливиці, котра мусить сама одна домагатися
успіху. Жінка без кінця, знову і знову переглядає своє рішення; вона не простує
до мети, а просувається з осторогою, тож рух її уповільнений і непевний.
Вихована на казках про Попелюшку, Сплячу красуню, Білосніжку тощо, вона
надіється на рятівника, котрий звільнить її від клопоту про саму себе,
побоюючись, що взявши на себе цей клопіт, вона прогавить порятівника. Це
неабияк заважає жінці заглибитися в навчання, будувати кар¢єру. Також, оскільки жінка хоче бути жінкою,
незалежне становище спричиняється до загострення в неї комплексу нижчевартості;
і навпаки – жіночність збуджує сумніви щодо професійних шансів. Дівчата часто
без боротьби віддають представникам сильної статі всі шанси на успіх. Внаслідок
упередженості жінка легко погоджується на другорядну роль: вона не наважується
замірятися на більше. Інколи їй здається доволі значним досягненням вже те, що
вона заробляє собі на прожиття. Подальше утвердження незалежності потребує
додаткових виснажливих зусиль: вона ладна вдовольнитися вже тим, що зробила
вибір. У цій скромності відчувається обачність. Жінка побоюється , зробивши
наступний крок, зазнати поразки. Слід зазначити ще один дуже важливий
чинник жіночого самовизначення: жінку гнітить думка про недовіру. Вона повинна
без кінця завойовувати довір¢я, що в ньому їй відмовлено одвічно, - вона мусить подати докази. Тягар
упередженості ворожого ставлення, що постійно тисне на неї, навряд чи сприяє
такому розвиткові. Отже, підсумовує Сімона де Бовуар (2),
щоб вершити великі справи сучасній жінці бракує головним чином самозабуття.
Але, щоб забути про себе, треба спершу бути певним себе. Новачок у світі
чоловіків жінка ще надто зайнята пошуками себе. Таким чином, проблема сьогодні полягає в
тому, щоб, по-перше, визначити, що дівчата та юнки є важливим людським
джерелом, котре в своєму потенціалі
є творчим, новаторським, динамічним, що покликане виконувати специфічні жіночі
функції, та по-друге, допомогти їм розвинути і мобілізувати творчі жіночі
можливості для створення кращого майбутнього для себе та для наступних
поколінь. Часткову відповідь на ці питання
дасть реалізація здійснення проблем
розвитку спеціально пристосованих до потреб і прагнень молодих дівчат.
Різноманітні форми жіночого виховання та освіти, що з’являються останнім часом,
саме покликані співставити ці потреби та прагнення із запитами суспільства. Навчання, яке проводиться
з урахуванням статі, направлене на активізацію творчого потенціалу особистості,
прилученню дівчат до гуманітарної системи цінностей загальнолюдського значення;
на теоретичну та практичну підготовку до виконання в майбутньому соціальних
жіночих ролей, включаючи вибір професійної діяльності. З метою виявлення здібностей дівчат та
юнок, які вони могли б реалізувати при зміні соціально-культурних умов і
орієнтацій, нами був проведений експеримент з двома групами дівчат, що
навчались в гімназії.. При дослідженні
використовувались методи: опитальник “Чи можете Ви досягти успіху?” /ДУ/,
методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокича (7) та опитальник “Рівень суб¢єктивного контролю” /РСК/ (1). Слід зазначити, що в другій
групі гімназисток проводився формуючий експеримент з метою формування
цінностей, спрямованих на самореалізацію. Дівчатам цієї групи були прочитані
лекції на теми: “ЇЇ величність жінка, або видатні жінки давньої історії”,
“Будьте вдячні за те, що маєте”, “Шлях до себе”, “Страхи, сумніви та уміння
володіти собою”, “Впевненість у перемозі - стан душі”, “Асертивна поведінка”, а також проведені тренінгові заняття,
спрямовані на підвищення самооцінки, впевненості в собі, самопізнання та
самовдосконалення. Тренінги були націлені на вирішення таких завдань: 1) розвинути адекватне розуміння самої себе; 2) викликати довіру до людей, розвинути вміння донести до них свої прагнення і
надії, розуміти їх поведінку; 3) підвищити впевненість в собі; 4) навчити дотримуватись асертивного стилю життя; 5) викликати прагнення до самоактуалізації. Були проведені три тренінги,
які умовно можна назвати: 1/знайомство; 2/ взаєморозуміння, відкритість,
щирість; 3/ стиль життя /поведінки/. На кожному занятті
витримувалася така послідовність вправ і дій учасниць: 1. Взаємне привітання всіх членів групи. 2. Оголошення мети тренінгу. 3. Релаксаційний комплекс, настрій на взаємодію з усіма учасницями. 4.Основна частина, що включає різноманітні вербальні та невербальні
методики, невеличкі психологічні тести. 5. Заключна частина, в яку входить груповий аналіз проведеного тренінгу та
індивідуальні самозвіти учасниць. Про результат формуючого
експерименту свідчать самозвіти гімназисток. Наведемо деякі письмові відповіді,
не змінюючи стилю викладання. На прохання описати свої почуття до і після
першого тренінгу, дівчата відповіли так: До
Після
Значно помітніший результат
намітився вже після подальших тренінгів. На те ж запитання в самозвітах були
такі відповіді: До Після
Отже, вже з поверхневого
погляду помітні явні зміни, які відбулись в свідомості дівчат під впливом
психологічної взаємодії, що також буде підтверджено далі результатами
емпіричного дослідження. В процесі констатуючого
експерименту виявилось, що найвищий
показник за опитальником ДУ був отриманий в групі дівчат-гімназисток І групи =
148,6 за опитальником РСК =25,5. Але коефіцієнт кореляції між ДУ та РСК (зі
знаком мінус) свідчить про наявність у цій групі зовнішнього екстернального
локус контролю. Локус контролю: ступінь, в якій
люди сприймають своє життя як те, що контролюється зсередини за допомогою
власних зусиль і дій або те, що контролюється зовні випадком або зовнішніми
силами (4). Відомо, що локус контролю
впливає на всі сторони поведінки і психіки людини. Дослідження показали, що
інтернали проявляють більшу відповідальність і соціальну активність, більш
послідовні в своїй поведінці, ніж екстернали (5). В.В.Столін розглядає локус контролю як
прояв суб’єктивної включеності особистості в діяльність. Це психологічне
утворення є відображенням в самосвідомості її зв’язків з мотивами і цілями
діяльності (8). Отже, досягти успіху
респонденти І групи прагнуть, покладаючись більше на зовнішні обставини, інших
людей або випадок. Дж. Роттер вважав, що інтернальність та
екстернальність є стійкими властивостями особистості, сформованими в процесі її
соціалізації. Процес соціалізації в цій групі ще не завершився, а бажання і
прагнення досягти успіху в житті виражене і тому, можна очікувати зміщення
локусу контролю на внутрішню (інтернальну) сторону. Ми погоджуємося з думкою
К.Муздибаєва, які “важливо не просто виявляти властивості характеру, що супроводжують
екстернальність, а розглядати їх в світлі життєвого циклу індивіда, з
урахуванням статі і особливостей культури, в умовах якої особистість
формувалась (6). Це твердження підкріплюється аналізом термінальних та
інструментальних цінностей, а також результатами емпіричних даних, отриманих
при експериментальному дослідженні другої групи дівчат-гімназисток. Він
виявився несподіваним. За опитальником ДУ середній бал дещо нижчий за
попередній =142, а за опитальником РСК вищий =27,045. Відповідно, коефіцієнт
кореляції між ДУ та інтернальністю у сфері досягнень =0,523, що свідчить про
внутрішній локус контролю у цих дівчат, про розуміння, що їх життя залежить
перш за все від власних якостей, характеру та здібностей. Таке змішення локусу контролю, порівняно з
попередньою контрольною групою гімназисток-однолітків, ми схильні пояснювати
впливом на несформовану особистість
проведених занять та тренінгів, спрямованих на підвишення впевненості в собі,
на самовдосконалення, на використання свого потенціалу, розвиток емоційної
стійкості. При проведенні методики "Ціннісні
орієнтації" були отримані такі результати. На першому місці серед
Т-цінностей (цілі життя) у гімназисток І і ІІІ групи - любов. Друге-третє місця
розділили цінності щасливе сімейне життя та життєва мудрість і впевненість в
собі. До речі, Г. Лактіонова у своїх
дослідженнях ціннісних орієнтацій старшокласників іноваційних навчальних
закладів звертає увагу на те, що вихованці ліцеїв і гімназій не пов’язують щасливе
сімейне життя і любов (3). Очевидно, вони зорієнтовані використати своє право
на свободу почуттів, що особливо чітко простежується при аналізі домінуючих
Т-цінностей гімназисток (ІІ гр.), які після любові цінують впевненність в собі,
а потім вже щасливе сімейне життя. Ці дівчата (ІІ гр.), як і
респондентки І гр., але в значно більшій мірі, цінують індивідуалістичні
цінності свободи, самостійності, самовдосконалення. Ми вважаємо, що в даному
випадку у дівчат набувають особливої значимості ті якості, що необхідні їм для
досягнення успіху. Вони розуміють, що досягнення мети багато в чому залежить
від їх особистої діяльності та здібностей. Екстернальний локус контролю
старшокласниць І групи, дає право говорити про невпевненість, незрілість та
невизначеність їх на цьому життєвому етапі. Відмінність у показниках локус контролю двох
груп старшокласниць також свідчить, що поряд з традиційним процесом
соціалізації дівчат у суспільстві, визначається особливий прошарок жіночої
молоді, якому властиві прагнення до оптимального використання в майбутньому
свого духовного, творчого потенціалу, орієнтація на успішне поєднання
професійної діяльності і сімейного життя. Слід зазначити, що дівчата-гімназистки
не прагнуть до суспільного визнання. Ми пояснюємо цей факт їх ідентифікацією з
усталеним традиційно низьким соціальним статусом жінки в суспільстві. Спостерігається тенденція падіння таких, ще
недавно важливих в нашому суспільстві, цінностей як рівність і загальна хороша
обстановка в країні. Ця закономірність властива усім дівчатам. Всіма респондентками заперечуються
цінності творчості і краси природи та мистецтва, які певною мірою
характеризують жіночу сутність. У структурі І-цінностей
спостерігається розбіжність, що свідчить про індивідуалізацію шляхів досягнення
цілей, проте на перші позиції всі респондентки поставили етико-естетичні
цінності: чесність, акуратність, вихованість. Домінуючими є вольові якості та цінності
самоствердження (тверда воля, сміливість, незалежність - тут простежується
тісний зв’язок з їх Т-цінностями - прагнення до незалежності та
самоствердження). Відповідно, для гімназисток І
групи, більш важливими є цінності справи: відповідальність (4 місце),
самовиховання (8 місце), а для другої -
освіченість та широта поглядів. В цьому - головна відмінність виборів І- цінностей
(засоби досягнення цілей життя) першої групи респонденток від другої. Зазначимо, що в наш скрутний
час ніхто з дівчат не забуває про життєрадісність. Ігнорування раціоналізму
дівчатами ІІ групи (18 місце) і висока
оцінка цієї якості І групою гімназисток пояснюється здатністю чи, відповідно
навпаки, невпевненістю за свої здібності логічно мислити і приймати обдумані
рішення, корелюється з наявністю того чи іншого показника локус контролю у цих
дівчат: внутрішнього чи зовнішнього відповідно. Майже однаковий ранг надають
респондентки самоконтролю, ефективності у справах, непримиримості. А значущість
високих запитів в обох групах остання. Це повністю відповідає запереченню ними
такої Т-цінності як суспільне визнання. Ми схильні вважати, що повна
відсутність високих домагань є результатом традиційного виховання і
соціалізації, що здійснювалась за стереотипами, які панують у суспільстві. Таким чином, аналіз емпіричних
даних показав, що високо цінуючи здоров’я, любов, щасливе сімейне життя та
матеріальний добробут, всі респондентки в той же час практично заперечують
цінності творчості, пізнання, краси природи та мистецтва, суспільного визнання. Незважаючи на більш високий
показник орієнтації на досягнення у дівчат-гімназисток І групи, цінності, що
забезпечили б реалізацію цієї потреби, знаходяться на місцях, що певною мірою
співвідноситься із показником локус контролю. Тобто, прагнучи досягнути висоти
в житті, реалізувати свою сутність, дівчата спираються на зовнішні фактори - везіння,
допомогу батьків, родичів, знайомих тощо. Домінування Т-цінностей самореалізації,
самоудосконалення та самоствердження у дівчат ІІ групи також підтверджується
показником локус контролю. Все ж, термінальні цінності, їх структура у двох
групах гімназисток характеризуєтсья
більш-менш вираженою подібністю (r=0,68; 0,52), що свідчить про те, що термінальні цінності
- орієнтації на життєві цілі - більше характеризують спосіб життя і рівень
інтеріорізації суспільних цінностей. Він практично спільний для двох груп
респонденток, і тому ми бачимо певну подібність структури Т-цінностей; водночас
і помічаємо зміну цих цінностей у молоді, які ще не самовиявилися. Більшою розбіжністю, своєрідною
індивідуалізацією способів досягнення життєвих цілей характеризується структура
інструментальних цінностей. Коефіцієнт кореляції між І-цінностями гімназисток становить (r
var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont');
if (container) {
var parent = container.parentElement;
if (parent) {
const wrapper = document.createElement('div');
wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper');
parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling);
}
}
| |||||||||||||||||||
| Просмотров: 24764 | Комментарии: 169 | Рейтинг: 0.0/0 | |||||||||||||||||||
| Всего комментариев: 77 | 1 2 3 ... 7 8 » | ||||||||||
| |||||||||||
| 1-10 11-20 21-30 ... 61-70 71-77 | |||||||||||
